Соціальне забезпечення
Як правило, всі домашні працівники, які легально працюють в Бельгії, повинні бути зареєстровані в системі соціального забезпечення Бельгії. Віденські конвенції про дипломатичні та консульські зносини, однак, роблять виняток для приватних домашніх працівників, яким не потрібно реєструватися в системі соціального забезпечення Бельгії, в порядку привілею.
Бельгійську службу соціального забезпечення не обов’язково інформувати про працевлаштування обслуговуючого персоналу приватної особи, якщо:
- працівник не має бельгійського громадянства або не є постійним резидентом Бельгії
- працівник зареєстрований у системі соціального забезпечення держави-відправника або третьої країни.
Якщо ці дві умови не виконано, приватний домашній працівник повинен зареєструватися в системі соціального забезпечення Бельгії, а роботодавець зобов’язаний надати довідку про належність до цієї системи та підтвердження реєстрації в касі медичного страхування або в Бельгійському агентстві страхування здоров’я та інвалідності (HZIV).
Відповідно до інструкцій у Посібнику з протоколу, приватний домашній працівник також може мати доступ до бельгійського соціального забезпечення, якщо:
- працівник зареєстрований у системі соціального забезпечення в іншій країні, з якою Бельгія має двосторонню угоду про соціальне забезпечення
- роботодавець добровільно реєструє працівника в системі соціального забезпечення Бельгії.
Медична страховка
Медична страховка Якщо приватний домашній працівник звільнений від необхідності оформлення бельгійського соціального страхування або не має доступу до нього, всі медичні витрати (ліки, консультації та госпіталізація) повинні бути покриті у будь-якому випадку. У цьому випадку роботодавець повинен буде оформити та оплатити приватну медичну страховку від імені працівника.
Роботодавець також повинен буде оформити страховку від нещасних випадків на виробництві та покрити витрати на можливу репатріацію.
Дискусія про соціальне забезпечення
Виняток, передбачений Віденською конвенцією щодо домашніх працівників, наразі є предметом певних дискусій. Віденські конвенції регулюють дипломатичні та консульські зносини, але в жодному разі не є конвенціями про трудові права. З іншого боку, трудове законодавство Бельгії, що стосується трудових прав домашніх працівників, за останні роки зазнало значних змін. Крім того, Бельгія ратифікувала спеціальну міжнародну Конвенцію про зайнятість домашніх працівників, яка ставить під сумнів законність винятку, передбаченого Віденськими конвенціями:
Конвенція № 189 Про гідну працю домашніх працівників
У 2011 році Міжнародна організація праці (МОП) схвалила Конвенцію № 189 Про гідну працю, виконувану домашніми працівниками. Ця конвенція, яка набула чинності у 2016 році, визначає мінімальні стандарти зайнятості для домашніх працівників. Конвенція, серед іншого, визначає, що держави-члени повинні вжити необхідних заходів у сфері соціального забезпечення, які б гарантували домашнім працівникам умови, не менш сприятливі, ніж ті, що застосовуються до всіх інших працівників.
Конвенція № 189 — це конвенція про трудові права, яка визначає стандарти для певної групи працівників. Віденські конвенції не є конвенціями про трудові права. Це міжнародні документи, які регулюють виключно дипломатичні та консульські відносини. Як наслідок, виходячи з правового принципу lex specialis derogat legi generali, Конвенція № 189 повинна мати пріоритет над Віденськими конвенціями як спеціальний законодавчий акт.
Бельгійське законодавство
Одночасно з впровадженням Конвенції № 189 в бельгійське законодавство з 2014 року, весь обслуговуючий персонал підлягають соціальному страхуванню так само, як і «звичайні» працівники. Положення були скориговані таким чином, щоб забезпечити їм соціальний захист, ідентичний тому, що надається іншим працівникам.
У 2018 році були внесені зміни до закону про колективні трудові договори та спільні комітети. Відповідно, непривілейований персонал дипломатичних місій має право на всі умови праці, визначені колективними трудовими угодами бельгійських об’єднаних комітетів. Таким чином, ця зміна в законодавстві також поширюється на дипломатичний домашній персонал і надає їм статус обслуговуючого персоналу (Об’єднаний комітет 323).
Дійсність
На практиці ми виявили, що роботодавці дипломатичного домашнього персоналу звільняються від зобов’язання щодо інформування служби соціального забезпечення Бельгії, навіть якщо працівник не зареєстрований у жодній іншій системі соціального забезпечення. Працевлаштування дозволяється виключно на підставі наявності приватного медичного страхування. Медичні витрати можуть бути покриті, проте працівник не отримує соціальних прав. Дипломатичний домашній персонал не може працювати довше, ніж десять років. Через десять років вони зобов’язані виїхати, не отримуючи при цьому, наприклад, пенсії чи аліменти на дітей.
Організація FAIRWORK у Бельгії вже багато років виступає за ефективний доступ до бельгійського соціального забезпечення для дипломатичного домашнього персоналу. У світлі чинного бельгійського законодавства та чинної Конвенції № 189 ми вважаємо, що відповідальність за реєстрацію дипломатичного персоналу в системі соціального страхування лежить на роботодавцеві, і що звільнення, передбачене Віденськими конвенціями, більше не є законним у бельгійському контексті. З усім тим це питання ще не розглядалося судом, а значить, його не можна вважати усталеним прецедентом.
